Заслужений лікар України полковник Маційчук

Заслуженный врач Украины полковник Мацийчук

Заслужений лікар України полковник Маційчук

Заслужений лікар України полковник Маційчук Петро Васильович – військовий інфекціоніст, народився 16 лютого 1949 року у невеликому селі Сквирського району Київської області. Закінчив Київський медичний інститут у 1974 році.

Вибравши шлях військового лікаря за 45 років, він пройшов не легкий шлях від випускника Київського медичного інституту до чудового діагносциста, вченого, керівника відділення Полтавського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров’я України. Продовжити читання “Заслужений лікар України полковник Маційчук”

Як кременчужанин керував Місяцеходом

Как кременчужанин управлял Луноходами / Як кременчужанин керував Місяцеходом

Як кременчужанин керував Місяцеходом

Як кременчужанин керував Місяцеходом — мало хто знає, що рухом першого штучного апарату на Місяці керував кременчужанин…   Продовжити читання “Як кременчужанин керував Місяцеходом”

Підполковник Пасічник Борис Каленикович

Подполковник Пасечник Борис Каленикович

Підполковник Пасічник Борис Каленикович

Підполковник Пасічник Борис Каленикович — один із перших керівників медичного депо 612 військового шпиталю у м.Кременчук. Він народився 1 червня 1930 року у робітничій родині у с.Павлівка Романівського району Житомирської області. Продовжити читання “Підполковник Пасічник Борис Каленикович”

Генерал-майор артилерії Чайка

Генерал-майор артиллерии А.М.Чайка

Генерал-майор артилерії Чайка

Генерал-майор артилерії Чайка народився 30 серпня 1919 р. у с. Велика Кахнівка Кременчуцького району у робітничій родині.

Закінчив Одеське артилерійське училище. З 1937 по 1970 р. служив у Збройних силах СРСР, був командиром взводу, батареї, начальником штабу дивізіону, помічником начальника оперативного відділу Управління командування артилерії Далекосхідного фронту. Довелося нести службу і в 199 гаубічному артилерійському полку великої потужності. Продовжити читання “Генерал-майор артилерії Чайка”

Крюківський генерал Лебідь

Крюковский генерал Лебедь

Крюківський генерал Лебідь

Крюківський генерал Лебідь — шлях від безпритульного до керівника будівництва космічних об’єктів.

Дуже часто я чую від молоді — ось це треба мати зв’язки, батьків, гроші для того, щоб досягти успіху. Але історія і досвід підказує, що це далеко не завжди так. крюківським безпритульником, вихованцем А.С.Макаренко , а став відомим генерал-лейтенантом, військовим будівельником. Звали його Іван Олексійович Лебідь. Продовжити читання “Крюківський генерал Лебідь”

Головний доглядач речового складу полковник Томін

Главный смотритель склада полковник Томин Николай Алексеевич

Головний доглядач речового складу полковник Томін

Головний доглядач речового складу полковник Томін – головний доглядач Кременчуцького (в Крюкові) речового інтендантського складу Одеського військового округу   з 16.09.1907 по 27.07.1910р.
Народився 06.12.1860 у дворянській родині у Мінській губернії. Православний.

Продовжити читання “Головний доглядач речового складу полковник Томін”

Кременчужанин генерал-майор Манштейн молодший

Кременчужанин генерал-майор Манштейн младший

Кременчужанин генерал-майор Манштейн молодший

Кременчужанин генерал-майор Манштейн молодший народився 3 січня 1894 року в сім’ї армійського офіцера, ветерана Російсько-Турецької війни 1877 – 1878 років. Володимира Карловича Манштейна (прізвисько – Манштейн-Дід) у місті Кременчук Полтавської губернії. Продовжити читання “Кременчужанин генерал-майор Манштейн молодший”

Генерал-майор Манштейн Дід

Генерал-майор Манштейн Владимир Карлович Дед

Генерал-майор Манштейн Дід

Генерал-майор Манштейн Дід – Манштейн Володимир Карлович 1853 народження. З сім’ї обрусілих німців. На військову службу надійшов 15 серпня 1872 р. вольновизначальним до 35-го піхотного Брянського полку.У його складі брав участь у Російсько-турецькій війні 1877 – 1878. За відмінності в боях на Шипці був нагороджений Відзнаками Військового ордена Св. Георгія 4-го і 3-го ступенів і зроблений у прапорщики. Продовжити читання “Генерал-майор Манштейн Дід”

Історія одного портрета (Агте)

История одного портрета (Агте)

Історія одного портрета (Агте)

Історія одного портрета (Агте), генерала та героя, забутого в Кременчуці. Єгор Андрійович Агте (при народженні він отримав ім’я Адам Георг) народився 1777 року. Хоча можна зустріти й іншу дату, 1772, але перша видається найбільш вірною. Він був дванадцятою дитиною у тій великій родині .Згідно з його послужним списком (Особистою справою), опублікованому у виданій у 1912 році до столітнього ювілею Вітчизняної війни 1812 року книзі «Військова галерея Зимового палацу», розпочав він свою службу в 1792-му році, надійшовши п’ятнадцятирічний юнаків у лей чином ефрейт-капрала. У 1796 році його переводять прапорщиком до Малоросійського гренадерського полку, з яким він пройде нелегкий бойовий шлях аж до Бородіна.

Продовжити читання “Історія одного портрета (Агте)”

Бій за Кременчук у спогадах курсанта

Сражение за Кременчуг в воспоминаниях курсанта

Бій за Кременчук у спогадах курсанта

Бій за Кременчук у спогадах курсанта Василя Петровича Логунова Василь Петрович Логунов народився 14 січня 1922 року в селі Жевлачево Невельського району Псковської області. Перед війною закінчив залізничний технікум у Великі Луки. авіаційних фахівців (ШМАС) у м. Київ Кременчук (Україна). У сімдесяті роки минулого століття він записав спогади про своє життя. Продовжити читання “Бій за Кременчук у спогадах курсанта”