Кременчуцький військово-історичний музей
Філія Першого музею історії форми одягу. Збирає, зберігає, досліджує та експонує матеріали з воєнної, військової та військово-промислової історії Кременчука та Кременчуцького району
1946-1991 На варті країни Рад
Заслужений лікар України полковник Марущак Анатолій Олексійович народився 1 серпня 1941 року в м. Каховці Херсонської області. 1959 року закінчив середню школу. Цього ж року вступив до Військово-медичної Академії ім.Кірова в м.Ленінград.
Продовжити читання “Заслужений лікар України полковник Марущак”
Заслужений лікар України полковник Маційчук Петро Васильович – військовий інфекціоніст, народився 16 лютого 1949 року у невеликому селі Сквирського району Київської області. Закінчив Київський медичний інститут у 1974 році.
Вибравши шлях військового лікаря за 45 років, він пройшов не легкий шлях від випускника Київського медичного інституту до чудового діагносциста, вченого, керівника відділення Полтавського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров’я України. Продовжити читання “Заслужений лікар України полковник Маційчук”
Як кременчужанин керував Місяцеходом — мало хто знає, що рухом першого штучного апарату на Місяці керував кременчужанин… Продовжити читання “Як кременчужанин керував Місяцеходом”
Підполковник Пасічник Борис Каленикович — один із перших керівників медичного депо 612 військового шпиталю у м.Кременчук. Він народився 1 червня 1930 року у робітничій родині у с.Павлівка Романівського району Житомирської області. Продовжити читання “Підполковник Пасічник Борис Каленикович”
Генерал-майор артилерії Чайка народився 30 серпня 1919 р. у с. Велика Кахнівка Кременчуцького району у робітничій родині.
Закінчив Одеське артилерійське училище. З 1937 по 1970 р. служив у Збройних силах СРСР, був командиром взводу, батареї, начальником штабу дивізіону, помічником начальника оперативного відділу Управління командування артилерії Далекосхідного фронту. Довелося нести службу і в 199 гаубічному артилерійському полку великої потужності. Продовжити читання “Генерал-майор артилерії Чайка”
Крюківський генерал Лебідь — шлях від безпритульного до керівника будівництва космічних об’єктів.
Дуже часто я чую від молоді — ось це треба мати зв’язки, батьків, гроші для того, щоб досягти успіху. Але історія і досвід підказує, що це далеко не завжди так. крюківським безпритульником, вихованцем А.С.Макаренко , а став відомим генерал-лейтенантом, військовим будівельником. Звали його Іван Олексійович Лебідь. Продовжити читання “Крюківський генерал Лебідь”
23 ОДШБр (окрема десантно-штурмова бригада) у Кременчуці з’явилася наприкінці 1986 року. Її поява була пов’язана з тим, що у 1986 році у структурі Збройних Сил СРСР як проміжна стратегічна ланка управління військами, було створено Головне командування напряму. Воно здійснювали керівництво кількома військовими округами та групами військ. Таких напрямів було чотири, одним із них був — південно-західний. Як резерв Головного командування напряму було ухвалено рішення сформувати для кожного напряму за однією окремою десантно-штурмовою бригадою. Для південно-західного спрямування було сформовано 23-ту окрему десантно-штурмову бригаду Головного командування військ Південно-Західного спрямування. Продовжити читання “23 ОДШБр у Кременчуці”
Генерал-майор артилерії Іринєєв — один із відомих кременчуцьких генералів радянського періоду.
Гвардії генерал-майор артилерії Іринєєв Іриней Петрович народився 22.02.1897 у селянській родині у селі Холетове Усть-Кубинського району Володської область. Продовжити читання “Генерал-майор артилерії Іринєєв”
Історія 67ГАБ /107РЕАБр почалася наприкінці грудня 1942 року, коли в Коломенському навчальному центрі під Москвою була сформована 67-а гаубічна артилерійська бригада 22-ї артилерійської дивізії Московського військового округу. Продовжити читання “Історія 67ГАБ /107РЕАБр”