Полковник Д’яченко Іван Іванович
Полковник Д’яченко Іван Іванович – військовий лікар, учасник другої світової війни, начальник 612 Кременчуцького військового шпиталю з 1958 по 1961 рік.
Д’яченко Іван Іванович народився 5 травня 1907 року в селі Федорівка Вертівської сільської ради, Богодухівського району, Харківської області.
Навчався в Харківському медичному інституті. Під час навчання в інституті взяв участь в агітпереході Харків-Севастополь.
По закінченню інституту, найімовірніше, був направлений за розподілом до Кам’янця-Подільського, де 20.10.1937 року був призваний Кам’янець-Подільським МВК на службу до лав Червоної армії.
Проходив службу у складі 24 медико-санітарного батальйону 22 стрілецької дивізії, 1 армії Далекосхідного фронту, 35 армії Далекосхідного фронту, 16 армії 2 Далекосхідного фронту. Війну завершив у званні майора медичної служби.
Нагороди:
- Орден Вітчизняної війни II ступеня. Наказ Військової Ради 16 Армії 2 Далекосхідного фронту №: 8/н від: 02.09.1945
- Медаль «За перемогу над Японією» 30.09.1945 Указ Президії Верховної Ради СРСР
- Медаль «За бойові заслуги» 05.11.1946 Указ Президії Верховної Ради СРСР
- Орден Червоної Зірки 30.12.1956 Указ Президії Верховної Ради СРСР 30.12.1956
Після закінчення другої світової війни отримав призначення до Києва. З 1951 до 1958 року проходив службу в Групі Радянських військ у Німеччині в містах Магдебург і Потсдам.
Звідти у 1958 року повернувся до Києва і отримав призначення начальником 612 військового госпіталю в м.Кременчук.
Начальник 612 військового госпіталю в Кременчуці
На посаду начальника 612 військового госпіталю в м.Кременчук був призначений наказом командувача Київським військовим округом №0288 від 30/11/1958 року. Змінив на цій посаді полковника медичної служби Сидошенка Макса Пименовича.
У 1960 році в частинах і підрозділах МО СРСР вводяться умовні найменування – військова частина №. Директивою начальника тилу МО СРСР №711981 від 03/11/1960 року 612 військовому госпіталю в м. Кременчук присвоюється умовне найменування – військова частина 33064. Тепер у всіх не секретних документах замість 612 військового госпіталю вказується знеособлено – військова частина 33064. А основна назва 612 військовий госпіталь залишається тільки для секретних документів радянського періоду.
12 листопада 1960 року приходить нова директива – тепер від головного штабу Сухопутних військ за №ОШ/6/291467 – перевести госпіталь на штат 27/877-54 зі скороченням ємності до 100 ліжок.
Обіймав посаду начальника госпіталю до 16/07/1961 року. Найімовірніше з цієї посади був звільнений у запас, оскільки датою закінчення служби згідно з даними ГУК МО СРСР є 20/06/1961 року. Різниця в датах найімовірніше була спричинена часом, необхідним для передання справ новому начальнику госпіталю.
Змінив полковника медичної служби Д’яченка І.І. на посаді начальника 612 військового госпіталю в м. Кременчук за наказом командувача Київського військового округу №0175 від 16/07/1961 року підполковник Белан Микола Нестерович.
Після завершення служби полковник Д’яченко Іван Іван разом із дружиною Запорожченко Клавдією Данилівною повернувся до Києва. Іван Іванович Д’яченко помер 22 березня 1972 року і похований на Лісовому кладовищі міста Київ.
Персональний номер: Д-150082
Джерела:
- Матеріали сайту Пам’ять народу.
- Матеріали електронного наукового архіву Кременчуцького військово-історичного музею.
- Матеріали ЦДА МО України.
- Сімейний архів Дмитра та Наталії Запорожченко.
Автор: Роман Пацовський, кандидат історичних наук, фундатор та керівник Першого всеукраїнського музею історії форми одягу и його філії Кременчуцький військово-історичний музей
Якщо ви побачили будь-які неточності в матеріалах музею або у вас є цікаві предмети, документи, фотографії з військової та військово-промислової історії Кременчука, ви можете просто зараз зв’язатися з нашим музеєм з будь-якої точки світу такими способами: тел. +38-050-327-98-69 +38-093-355-25-25 +38-050-355-25-25
Viber +38-050-327-98-69 WhatsApp +38-093-355-25-25
Email: info@kmhm.org.ua
Цю публікацію розміщено виключно в музейно-виставкових, історичних та краєзнавчих цілях. Дана публікація не є і не може бути розцінена як варіант схвалення, пропаганди або агітації в будь-якій формі і в будь-якому вигляді.