Преображенська церква 35 піхотного Брянського полку
Похідна церква 35-го піхотного Брянського полку в пам’ять Преображення Господнього була заснована при полку як похідна в 1811 році.
Похідна церква 35-го піхотного Брянського полку супроводжувала полк у походах:
1) у Севастополі, під час його оборони, в 1854-1855 рр. , «Брянського піхотного полку Отець Василій Виноградов, перебуваючи в 1854-1855 рр. в Севастополі, слухаючись свого високого покликання і зневажаючи явну небезпеку смерті, на бастіонах і траншеях прикладом і словом підносив дух християнської мужності в солдатах, втішав поранених, проводжав хворих і відправляв померлих під ворожими пострілами. Одного разу, під час богослужіння над головою його лопнула граната, осколки якої, розлетівшись в різні боки, його оглушили і контузили».
2) у Турецьку війну в 1877-1878 рр.,
3) у Російсько-Японську війну в 1904-1905 рр.
35 піхотний Брянський полк був переведен до Кременчука у 1875 році.
Після повернення полка з війни 1905 року полкова церква розміщується у дерев’яних одноповерхових казармах, розташованих майже на околиці міста Кременчук по вул. Бульварній, де розташован і сам полк.
Приймається рішення про побудову нових сучасних казарм для розміщення особового складу полку, його управління та полкової церкви. Навесні 1910 року підрядник Новіков виграв торги на виконання кам’яних та цегляних робіт. На протязі 1910-1911 років вздовж вулиць Міщанської та Троїцької ведеться спорудження двох кам’яних двухповерхових казарм. Казарми були обладнені у 1911 році водяним опаленням, яке було встановлено компанією “Санітас”.
По середині казарми по вул. Міщанській розміщується полкова в пам’ять Преображення Господнього церква . На фасаді казарми місцеположення церкви виділене п’ятьма напівколонами тосканського ордера, увінчаними класичним фронтоном, велечезними двосвітними вікнами, а також ризалітами, в яких знаходились парадні входи до церкви, та більш вишуканим декором. Вона займає приміщення у два світла (великий зал з висотою стін у два поверхи, не розділених внутрішніми перекриттями. За наявності двох ярусів віконних прорізів такий зал називають двосвітним, а «другим світлом» називають верхній ряд вікон), довжиною 24 арш., шириною 18 арш. і висотою 11 арш.; вміщує 400 осіб. Стіни внутрі церкви розфарбовані орнаментами і живописом. Опалення водяне. Біля церкви невелика дзвіниця. У планах було зведення дзвіниці над церквою і 13 серпня 1913 року відбулись торги з підряду на виконання робіт, але цим планам завадила Перша світова війна.
Визначні пам’ятки полкової церкви:
1) полковий образ Преображення Господнього (складень), писаний по дереву і обкладений кругом в срібну позолочену ризу; на іконі напис: «написаний цей образ і в срібло обкладений з жалуваної суми після вбитих і від ран померлих панів офіцерів і солдатів. В літо від Різдва Христового 1818, серпня 25-го»,
2) частина ризи Господньої в срібній (без проби) позолоченій скриньці, надіслана військам Ігуменією Кашинського Стрітенського монастиря Серафимою, і при відношенні командира Брянського полку полковника Гана, від 8 червня 1854 року за N 562, на ім’я Старшого полкового священика О. Василія Смирнова передана на зберігання в церкві і поміщена в один з напрестольних хрестів;
3) Св. Богослужбові посудини, споруджені в 1780 р.;
4) образ (малий) Нерукотворного Спаса — благословення полку Государя Імператора Миколи Олександровича в похід в 1904 р. на Далекий Схід під час огляду полку в місті Кременчуці
Полкові священики:
1839 — полковий священик Микола Васильович Петров
1845 — полковий священик Василь Смирнов
1848 — старший священик Олексій Покровський
1854 — старший священик Василь Смирнов
1854-1855 — полковий священик Василь Виноградов
1868 — полковий священик Микола Йосипович Бєлкін
1890-1903 — полковий священик Євген Вікторович Шереметьєв (Шереметов)
Похідна церква була закрита разом з розформуванням 35-го Брянського піхотного полку в 1918 році в м. Черкаси, Україна. Всі святині загублені і їх доля невідома.
Будівля церкви зберіглась до сьогодення, але по ряду причин вона не досліджена істориками та пам’яткознавцями.
Автор: Роман Пацовский, кандидат історичних наук, військовий історик та краєзнавець
Джерела та література:
- Цитович Г. А. Храмы армии и флота. Пятигорск, 1913
- Справочные и адресные книги Кременчуга и Полтавской губернии
- Электронный ресурс Режим доступу: http://www.surnameindex.info/mil/35pp.html. Дата доступу 01.03.2016р.
- Памятка о столетней службе 35 пехотного Брянского полка.
- Лушакова А. Военные казармы в застройке Кременчуга во второй половине ХІХ – начале ХХ века.