Заслужений лікар України полковник Скринський
Заслужений лікар України полковник Скринський народився 28 серпня 1922 року у с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області.
У 1939 році закінчує середню школу. Після закінчення середньої школи в 17-річному віці вступає на перший курс Військово-медичної академії ім. Кірова.
Заслужений лікар України полковник Скринський на фронтах другої світової війни.
Прийшов 1941 і війна стала диктувати свої правила. Втрати у початковому періоді війни призвели до складної ситуації всіх фронтах, зокрема і з військовими медиками. Командування Ленінградського фронту звертається за допомогою до Військово-медичної академії — Допоможіть хоч тимчасово. І тоді на 2,5 місяця з 7 жовтня 1941 року по 25 грудня 1941 року на фронт як практику відправляють слухачів академії. Серед них – і Микола Тимофійович Скринський.
А в червні 1943 року — лише через півтора роки — уже військовий випуск. Вчорашні слухачі вже лікарі, від яких залежить життя людей. Командування Академії вмовляє одного з найкращих слухачів Миколу Скринського залишитися в ад’юнктурі. До квітня 1944 року він знаходиться як ад’юнкт кафедри госпітальної хірургії ВМА ім.Кірова. Бажання потрапити на фронт перевищує будь-які вмовляння. І ось довгоочікуване призначення — начальник хірургічного відділення шпиталю Війська Польського 1-го Білоруського фронту.
У складі Війська Польського дійде до Берліна. Хірургія стане його призначенням у житті та мабуть і самим життям. Після закінчення Другої світової війни отримує призначення хірургом у м. Вологду. Практично не виходить із операційної — усі важкі випадки, усі безнадійні хворі у нього. І багатьох із них він ставить на ноги. Його часто запрошують до цивільних лікарень — у країні повоєнна розруха, хворих багато, а лікарів не вистачає, тим більше таких висококваліфікованих.
Полковник Скринський у Кременчуці
У 1953 році за директивою МО СРСР у м.Кременчук розгортається 612 військовий госпіталь. Миколі Тимофійовичу пропонують посаду начальника хірургічного відділення — найбільшого і найпроблемнішого у госпіталі. З усім своїм досвідом та енергією прибувши до Кременчука у березні 1953 року він почне створення хірургічного відділення. Зруйновані будівлі госпіталю, відсутність кваліфікованого персоналу, недостатність обладнання та інструменту, що не припиняється ремонт і хворі, яких треба лікувати і оперувати вже зараз. Але він з усім упорається.
На допомогу приходить досвідчена медсестра операційного блоку Ганна Шостак — вона працювала в госпіталі до війни, потім після полону пройшла як старша медсестра оперблока ППХГ 5153 усю війну. Медсестрами наберуть молодих дівчат — прямо з лав Кременчуцького медучилища.
Тепер завдання навчити. Постійні заняття з персоналом, навчання під час роботи — все це дали свій результат. Протягом короткого часу у відділенні з’явилися незважаючи на вік знаючі та досвідчені медсестри. Він був суворим, але справедливим керівником, гарною людиною. До нього йшли по допомогу і він завжди намагався допомогти.
Найважчі операції як військових, так цивільних. Знову як на фронті не виходить з операційної. Врятувати життя, зробити можливе та не можливе. Величезний клінічний досвід як фронтовий і післявоєнний допомагає надавати медичну допомогу різних випадках і надавати її успішно. Тисячі операцій, тисячі врятованих людських життів. Десятки підготовлені медичних співробітників. Велика кількість статей і публікацій у провідних хірургічних виданнях Радянського Союзу.
Микола Тимофійович Скринський один із перших лікарів у Кременчуці стає відмінником охорони здоров’я. Його груди прикрасять бойові нагороди, як Радянської Армії так і Війська Польського. У 1968 року йому присвоюється звання Заслужений лікар України.
Видатний лікар у мирному житті
Але приходить 1973 рік. Незважаючи на величезний досвід, створене відділення, звання та нагороди Заслуженого лікаря України підполковника Скринського у грудні 1973 року звільняють за віком із Збройних Сил. Але 51 річний підполковник ще має сили та енергії.
Менше за місяць, у січні 1974 року він повертається до госпіталю як цивільний лікар-хірург. Два роки він оперує і знову не вилазить із операційної. Він береться за найскладніші випадки, від яких відмовляються у Києві та Москві. У нього вдається рятувати начебто зовсім безнадійних хворих. До нього за допомогою звертаються не лише військові, а й місцева влада — найскладніші випадки у міських лікарнях оперуються за його участю та під його керівництвом.
1976 року його запросять на посаду начальника медсанчастини Кременчуцького училища цивільної авіації. І знову створення всього з нуля. Він береться за все це і знову в нього виходить – і поліклініка, і стаціонар, і операційні. 11 років він буде успішно керувати медсанчастиною. Але тут дасться взнаки вік і старі фронтові рани.
У 1987 році Микола Тимофійович буде змушений піти на пенсію. Усього 5 років він дозволить собі відпочити, займатися сім’єю та своїм здоров’ям. У 1992 році він повернеться до льотного училища, але вже простим хірургом, стане хірургом експертом льотної медичної комісії. Але здоров’я дасть про себе знати. У 2000 році він буде змушений піти з медицини, якої віддав більше 50 років свого життя, піти вже зовсім. Через кілька років, 30 березня 2005 року, серце видатного хірурга перестане битися.
Поховають Заслуженого лікаря України полковника Скринського з військовими почестями на Реївському цвинтарі у м.Кременчук.
“Світячи іншим — згоряю сам!” – це саме про нього.
Автор: Роман Пацовський, кандидат історичних наук , фундатор та керівник Першого всеукраїнського музею історії форми одягу та його філії Кременчуцький військово-історичний музей
Джерела:
- Особистий архів родини Скринських
- Науковий архів Кременчуцького військово-історичного музею
- Записи співбесід із товаришами по службі полковника Скринського
Якщо ви побачили якісь неточності в матеріалах музею або у вас є цікаві предмети, документи, фотографії з військової та військово-промислової історії Кременчука, можна прямо зараз зв’язатися з нашим музеєм з будь-якої точки світу такими способами: тел. +38-050-327-98-69 +38-093-355-25-25 +38-050-355-25-25
Viber +38-050-327-98-69 WhatsApp +38-093-355-25 -25
Email: info@kmhm.org.ua
Дана публікація розміщена виключно у музейно-виставкових, історичних та краєзнавчих цілях. Дана публікація не є і не може бути розцінена як варіант схвалення, пропаганди чи агітації у будь-якій формі та у будь-якому вигляді.
#Кременчук
#музей військової історії Кременчука
#військово-історичний музей
#військова історія Кременчука
#воєнна історія Кременчука